Критика классического и постклассического
определения полупрезидентализма и ее роль
в построении синтетического концепта
полупрезидентской системы правления:
теоретико-методологический анализ
и верификация на примере стран
Центрально-Восточной Европы
Подробнее
Скрыть детали
1
доцент кафедры политологии, Львовский национальный университет имени Ивана Франко,
Украина
Дата публикации: 2019-12-21
Studia Politologiczne 2017;44
КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА:
СТАТЬЯ:
Обозначены классический/«дювержевский» и постклассический/«постдюверж
евский» подходы к определению полупрезидентализма. Аргументировано, что
все дефиниции полупрезидентализма целесообразно делить и структурировать
на минималистские и максималистские, реляционные (субъективированные
или исследователь-зависимые) и диспозиционные (объективированные или
исследователь-независимые). Однако установлено, что каждая из групп
дефиниций полупрезидентализма имеет свои сильные и слабые стороны, которые
целесообразно учитывать и накладывать, в результате чего предложено обновленное
или синтетическое определение полупрезидентализма. Оно было применено
и верифицировано на примере стран Центрально-Восточной Европы.
PEER REVIEW INFORMATION
Article has been screened for originality
ЛИТЕРАТУРА (76)
1.
R. Albert, Presidential values in parliamentary democracies, “I’CON” 2010, vol. 8, nr 2.
2.
O. Amorim Neto, K. Strøm, Breaking the parliamentary chain of delegation: Presidents and non-partisan cabinet members in European democracies, “British Journal of Political Science” 2006, vol. 36, nr 4.
3.
A. Antoszewski, R. Herbut, Systemy polityczne współczesnej Europy, Wydawnictwo Naukowe PWN 2006.
4.
H. Bahro, B. Bayerlein, E. Veser, Duverger’s Concept: Semi-Presidential Government Revisited, “European Journal of Political Research” 1998, vol. 34.
5.
H. Bahro, E. Veser, Das semipräsidentielle System – “Bastard” oder Regierungsform sui generis?, “Zeitschrift für Parlamentsfragen” 1995, vol. 26.
6.
M. Bankowicz, Prezydentury, Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellonskiego 2013.
7.
T. Beck, G. Clarke, A. Groff, P. Keefer, P. Walshet (eds.), New Tools in Comparative Political Economy: The Database of Political Institutions, “The World Bank Economic Review” 2001, vol. 15, nr 1.
8.
J. Blondel, Dual Leadership in the Contemporary World: A Step towards Executive and Regime Stability, [w:] D. Kavanagh, S. E. Finer, G. Peele (eds.), Comparative Government and Politics, Westview Press 1984.
9.
D. Boban, “Minimalist” concepts of semi-presidentialism: are Ukraine and Slovenia semipresidential states?, “Politicka misao” 2007, vol. 44, nr 5.
10.
D. Boban, Polupredsjednicki sustavi Rusije i Poljske, Fakultet politickih znanosti 2011.
11.
V. Bogdanor, Semi-presidential Systems, [in:] V. Bogdanor (ed.), The Blackwell Encyclopaedia of Political Institutions, Basil Blackwell Publishers 1987.
12.
M. Brunclik, M. Kubat, Contradictory Approaches: Discussing Semi-Presidentialism in Central Europe, “Analele Universităţii din Bucureşti. Seria Ştiinţe Politice” 2016, vol. 18, nr 1.
13.
G. Brunner, Präsident, Regierung und Parlament: Machtverteilung zwischen Executive und Legislative, [in:] O. Luchterhandt (ed.), Neue Regierungssysteme in Osteuropa und der GUS: Probleme der Ausbildung stabiler Machtinstitutionen, Berlin Verlag Arno Spitz 1996.
14.
V. Canas, The Semi-Presidential System, “ZaöRV” 2004, vol. 64.
15.
J.A. Cheibub, Presidentialism, Parliamentarism, and Democracy, Cambridge University Press 2006.
16.
J.A. Cheibub, Z. Elkins, T. Ginsburg, Beyond Presidentialism and Parliamentarism, “British Journal of Political Science” 2014, vol. 44, nr 3.
17.
J.A. Cheibub, J. Gandhi, J. Vreeland, Democracy and Dictatorship Revisited, “Public Choice” 2010, vol. 143, nr 1.
18.
T. Donahue, Can presidential systems be just?, “Institute for Philosophical Research Working Paper”, September 18, 2007.
19.
O. Duhamel, Remarques sur la notion du régime semi-présidentiel, [dans:] D. Colas, C. Emeri (eds.), Droit, Institutions et Systèmes Politiques – Mélanges en Hommage à Maurice Duverger, Presses Universitaire de France 1988.
20.
M. Duverger, A New Political System Model: Semi-Presidential Government, “European Journal of Political Research” 1980, vol. 8, nr 2.
21.
M. Duverger, Échec au roi, Albin Michel 1978.
22.
M. Duverger, Institutions politiques et droit constitutionnel, Presses universitaires de France 1970.
23.
М. Duverger, La Monarchie républicaine – ou comment les démocraties se donnent des rois, Robert Laffont 1974.
24.
R. Elgie, Semi-Presidentialism: An Increasingly Common Constitutional Choice, [in:] R. Elgie, S. Moestrup, Y.-S. Wu (eds.), Semi-Presidentialism and Democracy, Springer 2011.
25.
R. Elgie, Semi-Presidentialism: Concepts, Consequences and Contesting Explanations, “Political Studies Review” 2004, vol. 2, nr 3.
26.
R. Elgie, Semi-Presidentialism in Europe, Oxford University Press 1999.
27.
R. Elgie, The classification of democratic regime types: conceptual ambiguity and contestable assumptions, “European Journal of Political Research” 1998, vol. 33, nr 2.
28.
R. Elgie, The Politics of Semi-Presidentialism, [in:] R. Elgie (ed.), Semi-Presidentialism in Europe, Oxford University Press 1999.
29.
R. Elgie, Variations on a theme: a fresh look at semi-presidentialism, “Journal of Democracy” 2005, vol. 16, nr 3.
30.
R. Elgie, What is semi-presidentialism and where is it found?, [in:] R. Elgie, S. Moestrup (eds.), Semi-Presidentialism Outside Europe: A Comparative Study, Wyd. Routledge 2007.
31.
Z. Elkins, T. Ginsburg, J. Melton, The Endurance of National Constitutions, Cambridge University Press 2009.
32.
T. Ginsburg, Dismantling the “Developmental State”? Administrative Procedure Reform in Japan and Korea, “The American Journal of Comparative Law” 2001, vol. 49, nr 4.
33.
A. Giovannelli, Semipresidentialism: an emerging pan-European model, “SEI Working Paper” 2002, nr 58.
34.
R. Hague, M. Harrop, Comparative Government and Politics, Palgrave Macmillan 2010.
35.
A. Hariou, Derecho constitucional e instituciones políticas, Ariel 1971.
36.
V. Hlousek, L. Kopecek, J. Sedo, Politické systémy, Barrister & Principal 2011.
37.
M. Kasapovic, Komparativna istrazivanja semi-predsjednickih sustava u Srednjoj i Istocnoj Europi: problemi koncepcijske rastezljivosti, selekcijske pristranosti, tipologiziranja i denominiranja, “Anali Hrvatskog politoloskog drustva 2006” 2007, nr 3.
38.
H. Küpper, Starke Männer, Patriarchen oder Staatsnotare? Die Stellung des Staatspräsidenten in den Verfassungssystemen Osteuropas, “Osteuropa” 2000, vol. 10.
39.
A. Lijphart, Trichotomy or Dichotomy?, “European Journal of Political Research” 1997, vol. 31, nr 1.
40.
P. Lindseth, The Paradox of Parliamentary Supremacy: Delegation, Democracy, and Dictatorship in Germany and France, 1920s–1950s, “The Yale Law Journal” 2004, vol. 113, nr 7.
41.
J. Linz, Introduction: Some Thoughts on Presidentialism in Post-Communist Europe, [in:] R. Taras (ed.), Postcommunist Presidencies, Cambridge University Press 1997.
42.
J. Linz, Presidential or Parliamentary Democracy: Does it Make a Difference?, [in:] J. Linz, A. Valenzuela (eds.), The Failure of Presidential Democracy, The John Hopkins University Press 1994.
43.
J. Linz, The Perils of Presidentialism, “Journal of Democracy” 1990, vol. 1, nr 1.
44.
E. Mazo, Constitutional Roulette: The Russian Parliament’s Battles with the President Over Appointing a Prime Minister, “Stanford Journal of International Law” 2005, vol. 41.
45.
J. McGregor, Constitutional Factors in Politics in Post-Communist Central and Eastern Europe, “Communist and Post-Communist Studies” 1996, vol. 29, nr 2.
46.
R. Martinez, Semi-Presidentialism: A Comparative Study, Paper presented at the ECPR Joint Sessions, Mannheim, March 26–31, 1999.
47.
S. Müller, Presidential Power in Semi-Presidential Systems: The Case of Romania, Freiburg 2006.
48.
C. Nino, Hyperpresidentialism and Constitutional Reform in Argentina, [in:] A. Lijphart, C.H. Waisman (eds.), Institutional Design in New Democracies: Eastern Europe and Latin America, Westview Press 1996.
49.
M. Novak, Prezident, premier a snahy o posileni vykonne moci, [w:] M. Novak (ed.), Postaveni prezidenta v ustavnim systemu Ceske republiky, Masarykova univerzita 2008.
50.
P. O’Neil, Presidential power in post-communist Europe: The Hungarian case in comparative perspective, “Journal of Communist Studies” 1993, vol. 9, nr 3.
51.
P. Pactet, Institutions politiques, droit constitutionnel, Dalloz-Sirey 2002.
52.
G. Pasquino, Semi-presidentialism: A Political Model at Work, “European Journal of Political Research” 1997, vol. 31, nr 1.
53.
O. Protsyk, Do Institutions Matter? Semi-presidentialism in Comparative Perspective, Wyd. Institute on East Central Europe 1997.
54.
A. Przeworski, M. Alvarez, J.A. Cheibub, F. Limongi, Democracy and Development: Political Institutions and Well-Being in the World, 1950–1990, Cambridge University Press 2000.
55.
D. Sabsay, El ballotage: su aplicación en América Latina y la gobernabilidad, Instituto Interamericano de Derechos Humanos 1992.
56.
D. Sabsay, El semipresidencialismo: una visión comparada, Centro de Estudios Constitucionales 1992.
57.
G. Sartori, Comparative Constitutional Engineering: An Inquiry into Structures, Incentives and Outcomes, New York University Press 1994.
58.
G. Sartori, Comparative Constitutional Engineering: An Inquiry into Structures, Incentives and Outcomes, Macmillan 1997.
59.
G. Sartori, Ingegneria costituzionale comparata: Strutture, incentivi ed esiti, Il Mulino 2004.
60.
P. Schleiter, E. Morgan-Jones, Citizens, Presidents and Assemblies: the study of semi-presidentialism beyond Duverger and Linz, “British Journal of Political Science” 2009, vol. 39, nr 4.
61.
P. Schleiter, E. Morgan-Jones, Party government in Europe? Parliamentary and semi-presidential democracies compared, “European Journal of Political Research” 2009, vol. 48, nr 5.
62.
M. Shugart, J. Carey, Presidents and Assemblies: Constitutional Design and Electoral Dynamics, Cambridge University Press 1992.
63.
A. Siaroff, Comparative presidencies: The Inadequacy of the Presidential, Semi-Presidential and Parliamentary Distinction, “European Journal of Political Researc” 2003, vol. 42, nr 3.
64.
D. Samuels, M. Shugart, Presidents, Parties, and Premiers. How the Separation of Powers Affects Party Organization and Behaviour, Cambridge University Press 2010.
65.
M. Shugart, Semi-Presidential Systems: Dual Executive and Mixed Authority Patterns, “French Politics” 2005, vol. 3, nr 3.
66.
D. Simovic, The Definition of Semi-Presidential Regime – Reformulated, VII World Congress of the International Association of Constitutional Law, Athens, June 11–15, 2007.
67.
C. Skach, Borrowing Constitutional Design: Constitutional Law in Weimar Germany and the French Fifth Republic, Princeton University Press 2005.
68.
W. Steffani, Semi-Präsidentialismus: ein eigenständiger Systemtyp? Zur Unterscheidung von Legislative und Parlament, “Zeitschrift für Parlamentsfragen” 1995, vol. 26, nr 4.
69.
E. Veser, Semi-Presidentialism – Duverger’s Concept: A New Political System Model, “Journal for Humanities and Social Sciences” 1997, vol. 11, nr 1.
70.
J. Wiatr, Europa pokomunistyczna. Przemiany państw i społeczeństw po 1989 roku, Wyd. Scholar 2006.
71.
С. Балан, С. Конончук, Напівпрезидентський режим: можливості конституційної демократизації, “Лікей” 2012.
72.
М. Кармазіна, Президентство: український варіант, Інститут політичних і етнонаціо- нальних досліджень ім. І. Ф. Кураса 2007.
73.
В. Литвин, Еволюція категорії “напівпрезиденталізм”: М. Дюверже як засновник понятійного і теоретичного конструктів?, “Освіта регіону: політологія, психологія, комунікації” 2012, nr 3.
74.
А. Медушевский, Президент и правительство: как стабилизировать дуалистическую систему, “Русский журнал” 2008, nr 2.
75.
Л. Парно, Основні підходи до визначення поняття “напівпрезидентська” форма державного правління, “Гілея. Історичні науки. Філософські науки. Політичні науки” 2013, vol. 70, nr 3.
76.
В. Погорілко, Інститут президентства в Україні, [в:] Ю. Шемчушенко (рeд.), Державотворення і правотворення в Україні: досвід, проблеми, перспективи, Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького 2001.