PL EN RU
POLITICAL OPPOSITION IN EUROPEAN AND POST-SOCIALIST PRACTICE
 
Więcej
Ukryj
1
доктор политических наук, профессор, заведующий кафедры политологии Донецкого национального университета, Украина
 
 
Data publikacji: 27-12-2019
 
 
Studia Politologiczne 2014;33
 
SŁOWA KLUCZOWE
STRESZCZENIE
Research is devoted to the system analysis of existing models of political opposition. The separate emphasis is placed on methodological division of experiences of political opposition in the countries of Europe and Ukraine. The conclusion is formulated that in Ukraine, as well as in other countries of the former Soviet Union, the political opposition cannot be analyzed by means of existing theoretical approaches since it also is a form of political behavior with the purpose to realize populism, which accelerates its arrival to the power. In addition, political opposition in Ukraine can be a form of a political protest which purpose society radicalization is. Thus, experience of functioning of political opposition in the Republic of Poland is in many respects other than Ukrainian, but formalization of oppositional activity also has a number of fundamental problems – very often the government is formed not by the party which has won elections, and the coalition of opposition parties (so-called. problem of “minority governments”).
INFORMACJE O RECENZOWANIU
Sprawdzono w systemie antyplagiatowym
 
REFERENCJE (25)
1.
Л.Г. Бызов, Кризис идентичности современного российского общества и мотивация социально-политического выбора, «Вестник Моск. Ун-та. Серия 12. Политические науки» 1999, № 4.
 
2.
В.А. Васильев, Оппозиция как социальное явление, «Социально-политический журнал» 1996, № 5.
 
3.
В.Я. Гельман, Постсоветские политические трансформации: наброски к теории, «Общественные науки и современность» 2001, № 1.
 
4.
Р. Даль, Поліархія. Участь у політичному житті та опозиція, Харків 2002.
 
5.
Ю.В. Ирхин, В.Д. Зотов, Л.В. Зотова, Политология: Учебник, Москва 2002.
 
6.
С.Г. Коночук, О.А. Ярош, Парламентська опозиція в Україні: модель та провадження: дослідження проблеми, Український незалежний центр політологічних досліджень, Київ 2006.
 
7.
О. Кукуруз, Парламентська більшість та опозиція в Сеймі Республіки Польща, «Політичний менеджмент» 2008, № 6.
 
8.
І. Павленко, Правовий статус опозиції: досвід розвинутих демократій і українські перспективи, «Політичний менеджмент» 2005, № 5.
 
9.
С.А. Поршаков, Политическая оппозиция в странах Запада (Некоторые закономерности и особенности функционирования), «Мировая экономика и международные отношения» 1993, № 3.
 
10.
Ф. Рудич, Політична влада і опозиція в Україні: методологічний аспект, «Віче» 2013, №17.
 
11.
С. Рябов, Опозиція як джерело альтернативної політики, «Вибори і демократія» 2005, № 4.
 
12.
В.Д. Сікора, Олігархізм, опозиція та ринкова демократія в Україні, «Актуальні проблеми економіки» 2004, № 9.
 
13.
Л.K. Слиска, В.А. Динес, Парламентская оппозиция как фактор политической стабильности демократических режимов, «Власть» 2001, № 10.
 
14.
В.Н. Соколов, Оппозиция и конфликты: приемлемое и недопутимое: (еще раз о полит. ответственности), [в:] В.Н. Соколов, В.А. Шагли, «Наукові записки» 2008, Вип. 42.
 
15.
Т. Ткаченко, Опозиція як політичний інститут і форма суспільного протесту, «Політичний менеджмент» 2007, № 5.
 
16.
В. Хесле, Кризис индивидуальной и коллективной идентичности, «Вопросы философии» 1994, №10.
 
17.
А.П. Цыганков, Современные политические режимы: структура, типология, динамика, Москва 1995.
 
18.
Ю.Г. Чуланов, Власть и политическая оппозиция в современной России, Санкт-Петербург 1999.
 
19.
В. А. Ядов, Социальная идентификация в кризисном обществе, «Социологический журнал» 1994, № 1.
 
20.
С. Boulding, К. Kenneth, Conflict and Defense: A General Theory, University Press of America 1989.
 
21.
M. Elifort, Politische Opposition in den Vereinigten Staaten und in Deutschland, Die USA als historisch-politische und kulturelle Herausforderung. Vermittlungsversuche, Trier 2003.
 
22.
L. Helms, Politische Opposition. Theorie und Praxis in westlichen Regierundsystemen, Opladen 2002.
 
23.
G. Sartori, Parties and Party Systems: A Framework for Analysis, New York 1976, Vol. 1.
 
24.
D. Sternberger, Opposition des Parlamenets und parlamentarische Opposition. In: Lebende Verfassung, Bd. I. – Meisenheim am Glan 1956.
 
25.
E. Zwierzchowski, Opozycja parlamentarna, [w:], E. Zwierzchowski (red.), Opozycja parlamentarna, Warszawa 2000.
 
ISSN:1640-8888
Journals System - logo
Scroll to top